Логопедичні поради вчителям молодших класів
Проводжаючи дитину в перший клас, батьки сподіваються, що вона буде вчитися охоче й успішно. Якщо ж надії не справджуються, то причини невдач вони починають шукати насамперед у школі, системі навчання, упередженому або байдужому ставленні вчителя. Але найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявитися в дефектах звуковимови, мізерності словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні та ін. Подібні прояви у дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню думку, достатньо вільно користується мовою.
Однак у школі до мови ставлять високі вимоги, і дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма, з'являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна букв і складів, недописування або не дочитування слів, переставляння частин слова та ін.)
Коли на самих початках навчання не допомогти дитині подолати ці труднощі, з часом вони накладаються і, щоб їх розв'язати, необхідно затрачати багато часу і зусиль логопедів, батьків та вчителів.
При вивченні учнів в школах щорічно виявляється дуже багато дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та нерізковираженим загальним недорозвитком мовлення, тому охопити спеціалізованою логопедичною допомогою всіх дітей є неможливо. Крім того, у більшості випадків правильно спрямована робота вчителя початкових класів дозволяє на найперших стадіях навчання дітей виправити ці недоліки.
Тому, щоб уникнути і не допустити серйозних недоробок у процесі розвитку читання, письма та мовлення учнів, учителю початкових класів треба оволодіти найновішими методами такої роботи, знати методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення.
Рекомендую на уроках під час вивчення букв проводити дітям логопедичні хвилинки.
Застосування учителями початкових класів логопедичних заходів у своїй роботі дає подвійну користь: не тільки усуває недоліки вимови й мовлення в учнів, але й сприяє удосконаленню методики навчання, правильному формуванню мови і мислення учнів. Крім того, позитивно впливає на настрій дітей з певними мовленнєвими вадами, позбавляє їх невпевненості в собі, розчарування, а також значно піднімає авторитет вчителя перед дітьми та їх батьками.
Робота над усуненням таких недоліків повинна проводитися не стихійно, а планово, поступово і послідовно. Починати її треба з перших днів навчання і здійснювати на всіх уроках.
Для попередження мовних розладів, а також дисграфій, дислексій, пропонується використовувати на уроках фізкультхвилинки з елементами пальчикової гімнастики. Це насамперед необхідне тому, що в кінчиках пальців сконцентровані рецептори, імпульси від яких поступають у мовні моторні зони кори головного мозку. Якщо при виконанні таких елементарних вправ: нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, виконання аплікацій, малювання дитина відчуває труднощі, це може бути свідченням того, що в неї можуть виникнути логопедичні проблеми.
Серед учнів, які мають порушення мовлення, є особлива група дітей, що заїкаються. Це досить поширений недолік, при якому порушується темп і плавність мовлення. У більшості випадків воно виникає у дошкільному віці у вразливих, збудливих дітей. Виникненню заїкання сприяє ряд факторів: неправильне виховання у сім'ї, сильний стрес, конфліктні ситуації, фізичні покарання.
Зі вступом до школи мовлення таких дітей погіршується, а так як діти із заїканням усвідомлюють свій недолік, то це приводить до ще більшого погіршення їхнього мовлення. Негативно впливають на нервову систему цих дітей і негативні зауваження вчителя чи однокласників. Поступово в учнів, що заїкаються, виникає невпевненість у власному мовленні, вони намагаються мовчати, уникають доручень, пов'язаних з необхідністю говорити, уникають спілкування, стають сором'язливими.
Заїкання піддається лише комплексному впливу, тому логопедичні заняття повинні проводитись паралельно з роботою психолога, психотерапевта, вчителя.
