Школа в умовах воєнного стану
Проєкт «Графічний батальйон для дітей» за підтримки Програми CultureofSolidarityFund Європейського культурного фонду
«Місія мами – захист дитини»
Діти, які стають свідками подій війни, можуть зазнати травми, що залишиться з ними на все життя. Важливо пам’ятати – це не назавжди. Війна закінчиться і ми всі повернемось будувати нову Україну. В анімації наведені поради, які допоможуть батькам і дітям стабілізувати свій емоційний стан, знаходячись у різних обставинах. Як зробити менш стресовими події, пов’язані з вимушеним переселенням? Дитина може взяти улюблену іграшку. Так у неї буде знайомий елемент із звичного життя в цій непростій подорожі. Вона буде її «супергероєм» і підтримкою. Як говорити з дитиною? Давайте дитині чіткі інструкції. Навіть коли самі не впевнені в тому, що буде далі, плануйте найближчі події: зараз ми наллємо водички, потім ми пограємось з м’ячем і т.д. – так дитина буде мати впевненість в тому, що відбувається. Супроводжуйте кожну дію словами – так ви даєте дитині можливість пояснити для себе те, що відбувається. Говоріть спокійно, не підвищуючи голосу. У довгій дорозі слухайте своє тіло.
Багато годин в одній позі збільшують ризик впасти в заціпеніння. Якщо можете – пострибайте на місці, або ж поприсідайте. Якщо нема змоги рухатись – розітріть вуха, обличчя, розімніть по черзі кожен палець, легенько пощипайте і поплескайте все тіло. Робіть так щогодини.
Команда, яка працювала над цією роботою: 1. Леонід Тивонюк – режисер, аніматор, лялькар 2. Леся Ковальчук – автор психологічного гайду «Місія Мами» 3. Кет Павленко – психолог-консультант 4. Дмитро Шостак – сценарист 5. Марта Мольфар – чарівний голос 6. Костянтин Яворський – композитор
«Колискова під звуки сирени»
У запропонованій мультиплікаційній роботі «Колискова під звуки сирени» представлено алгоритм дій для дитини, яка залишається сама вдома під час повітряної тривоги.
Кожна дитина повинна знати про найбільш безпечні місця, там, де вона знаходиться, і яких вона має дістатися під час сирени. Фахівці служб ДСНС вважають ванну кімнату або коридор найбільш безпечними місцями у багатоповерхівках. Власне, сама ванна, оздоблена подушками та ковдрами може забезпечити додатковий захист. Саме на такому алгоритмі дій і побудований сценарій мультику.
Однак, крім фізичної безпеки, принципово важливим для збереження психічного здоров’я батьків та дітей є психологічний стан саме дитини. Через те, в дану анімацію були включені механізми, що запускають процеси психологічної стабілізації. А саме, перше, що потрібно, це повернення в своє тіло. Для цього важливе усвідомлення наявних відчуттів за допомогою увімкнення різних аналізаторів.
Прислухаючись до тексту колискової і використовуючи її як підказку для себе, дитина може відновлювати або зберігати свій психоемоційний стан. Такими психологічними опорами у анімації є звернення до тіла («закриваю оченята»), спогади про щасливі моменти життя (розглядає фотоальбом), про найближчих та найдорожчих людей (образи мами і тата). Мрійливі сцени, що привертають увагу до кольорів місцевості, до смаку морозива, до пригадування голосів, облич.
Мультиплікаційна робота «Колискова під час сирени» містить в собі дидактичну, розвиваючу, прогностичну та виховну функції і рекомендована для перегляду та використання батьками і дорослими, які працюють з дітьми.
Команда: Роман Дзвонковський – режисер анімації, аніматор Stop Motion, виробник декорацій; Даня Малюга – аніматор Stop Motion; Кет Павленко та Ірина Пивоварчик – психологині-консультантки; Ігор Ястремський – колорист; Лідія Голоско – художниця, концепт ілюстраторка; Ірина Бондаренко – художниця, декораторка мініатюр; Софія Григораш – авторка тексту колискової, voice-over; Яра Карасьова-Андрушко – моделювання та пошиття одягу; Компанія «PATRIOT Rental» – технічна допомога в реалізації роботи.
«Казка про нову домівку»
Психологічне здоров’я та фізична безпека – пріоритет та найвища цінність цивілізованого світу. В умовах сучасності в Україні ми маємо пристосовуватись до нових умов спілкування з нашими дітьми. Дуже важливо, щоб вони правильно і, наскільки це можливо, сприймали ситуації, в яких опиняються. В цій казці йдеться саме про ситуацію вимушеної евакуації.
Коли в умовах військової агресії українці заради безпеки залишали домівки, це відчувалося так, ніби в тебе вкрали твоє життя.
Дім – це не просто фізично існуюче приміщення, це місце, наповнене твоїм життям:
- побутовими речами, на які ти не звертаєш уваги, проте, коли їх немає поряд, розумієш, наскільки вони зручні та звичні;
- місцями, які ти відчуваєш своїми, де ти відновлюєшся та наповнюєшся ресурсом, надихаєшся на нові звершення;
- предметами, що відтворюють спогади про твоє життя, історії успіху та твого особистого досвіду.
Дім – це обов’язковий пункт в розкладі нашого життя. Це старт твого кожного дня і місце, куди ти завжди хочеш повернутися. Місце твого захисту та безпеки. Залишаючи дім, у нас змінюється все життя. А ми цього не бажали, не просили і не замовляли. Це відбулося без нас. Саме тому, ми відчуваємо, що наше життя вкрали.
Мультик за мотивами казки Катерини Павленко «Про нову домівку» створено з метою психологічної підтримки батьків та дітей, які через війну вимушені залишити власні домівки.
Провідними меседжами створеного мультфільму виступає збереження спокою та психологічної стабільності, дотримання безпеки, виваженість рішень та узгодженість дій. Також у мультику використано декілька найбільш розповсюджених дитячих питань, перед якими дорослі часто губляться.
Шановні дорослі, ви – не самі. Нас багато. І спеціалістів, які можуть і хочуть вас підтримати – теж. Разом переможемо! Ми обов’язково виростимо щасливих дітей.
Мультиплікаційна робота «Про нову домівку» рекомендована для перегляду та використання під час навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Команда: Валерій Ліфіренко – режисер-аніматор, сторібордист; Дмитро Шостак – сценарист; Кет Павленко – авторка ідеї та психологиня-консультантка; Ірина Пивоварчик – психологиня-консультантка; Маргарита Тебешевська – режисерка анімаційних фільмів, композерка, викладачка; Таїса Веселкова – ігрова та анімаційна 2D-художниця; Мар’яна Янкевич – голос анімації, актриса, українська ютуб блогерка; Роман Краснощок – режисер розкадровки; Стас Хомич – художник розкадровки.
«Сонячна колискова»
Колискова пісня – один з найдавніших жанрів української народної творчості. В будь-які часи мама з любов’ю колисає дитину з мріями про спокійний та здоровий сон для малечі. І в звичайній буденності, і, так само, в воєнний час.
Важко переоцінити значення спокійного та глибокого засинання для малят – і з боку фізичного здоров’я та, не менш важливого, – психологічного.
Сьогодні ми знайомимо вас з наступною роботою – «Сонячна колискова». В цій роботі задіяні прості, але дієві способи для зняття напруги та розслаблення.
Ми вибудовуємо приємний та зрозумілий для дитини асоціативний ряд під просту та лагідну мелодію. Зокрема, при розробці стилю автори спиралися на традиційний український самчиківський розпис, який гармонійно вплітається в анімацію.
Сонячна колискова буде в нагоді для діток різного віку, все залежить від настрою. Прислухайтесь, можливо і для мами там знайдуться промінчики сонця, які подарують впевненість та надію. Відпочинок – це те що необхідно кожному з нас. Особливо зараз.
Команда: Ханна Стриж – режисерка й аніматора; Дмитро Кривонос – художник-постановник; Кет Павленко – психологиня-консультантка; Ольга Задоріна – авторка тексту; Дмитро Шостак – сценарист; Максим Мацегорін, Адель Курат («Шпиталь Рекордс») – звук та музика.
«Колискова для малят»
Наступна робота, з якою маємо приємність вас познайомити та передати в дар всім дітям – «Колискова для малят».
М’яка, лагідна та надлегка пісня заснована на психологічних тілесних методиках – це саме те, що допоможе дитині розслабитись та поринути у сон в спокійному стані.
В періоди високого емоційного напруження дуже важливо регулювати стан, особливо емоційний. Декілька хвилин перед сном, коли дитина відчує свої частини тіла та якісно проведе час з матір’ю – це запорука глибокого та здорового сну, а, отже, і здоров’я дитини.
Команда: Роман Дзвонковський – режисер анімації, аніматор Stop Motion, творець декорацій; Кет Павленко – психологиня-консультантка; Дмитро Шостак – сценарист, перекладач, старший редактор на каналі НЛО TV; Ігор Ястремський – колорист; Лідія Голоско – художниця, концепт-ілюстраторка; Олена Рябчук – засновниця студії онлайн-вокалу, voice-over.
«Як говорити з дитиною про війну»
Ніхто не готував батьків до важких розмов. Не готував до складних запитань, і це не дивно.
Розгубленість та невпевненість в своїх словах чи діях – типова реакція батьків при розмові з дітьми на важку тему. Тим паче, коли це відбувається в стресовому стані чи під час емоційно насичених подій, котрих зараз, на жаль, щодня більшає.
В цій анімації ви ознайомитеся з основними рекомендаціями, як побудувати комунікацію дорослого з дитиною на тему війни. Як відповідати на незручні запитання та як, відповідно до віку, дати дитині інформацію, яка буде для неї достатньою та максимально відповідатиме запиту.
Стиль оформлення анімаційної роботи додає матеріалів до роздуму – при перегляді асоціативний ряд буде індивідуалізованим для кожного глядача. Тобто кожен буде бачити щось близьке для себе.
Команда: Зю Побережнюк – режисерка, ілюстраторка, аніматорка, саунддизайнерка; Катерина Павленко – психологиня-консультантка; Ірина Пивоварчик – авторка тексту, психологиня-консультантка; Світлана Криворучко – актриса дубляжу; Костянтин Яворський – звукорежисер. Музика: Juan Sanchez «Rebirth».
«Страх - емоційний інтелект»
Емоційний інтелект – це один з найважливіших факторів гармонійного розвитку дитини. Спочатку дитина пізнає себе відносно світу, а потім вже світ відносно себе. Ключовими поняттями такого розвитку є сенсорні відчуття, почуття власного тіла як опори та емоційна регуляція.
Розвиток здійснюється з точки опори та спокою. Розуміння своїх емоцій та здатність їх регулювати наразі стає запорукою ефективного навчання, успішної комунікації і цілісного здоров’я.
Страх є базовою емоцією дитини, яка фізіологічно з’являється ще в період внутрішньоутробного розвитку. Інстинктивно страх захищає нас від небезпеки. Завдяки цій захисній функції ми реагуємо на погрозу, це дає здатність діяти та піклуватися про свою безпеку. Але коли реально нашому життю нічого не погрожує страх стає перешкодою. Це заважає розвиватися, рухатися, діяти та в тривалій перспективі значно погіршується здоров’я та розумові здібності.
Для дитини відчувати страх – це нормально. В неї ще немає дорослого уявлення про світ і таким чином вона вчиться відрізняти своїх та чужих. В період 5 років розвивається магічне мислення і це впливає на розвиток уяви. Страхи стають яскравими, різнобарвними і дитина починає їх більше усвідомлювати. В цей період дуже важливим є супровід дорослого, його залученість, підтримка. Бо через дефіцит належної інформації дитина здатна фантазувати та приписувати подіям якійсь найстрашніший для неї розвиток, а також вважати себе причиною всіх процесів.
Важливо допомогти дитині називати свої емоції, диференціювати їх та адекватно виражати. Щоб це було корисно для неї та оточуючих.
Війна та діти – це несумісні поняття. Багато страхів та жахів відчуває дитина через те, що відбувається навколо неї та її сім’ї.
В цій роботі ми даємо інструмент усвідомлення, розуміння та вираження емоції страху. Це тілесні вправи, рухи, дихання. Те, що допомагає повернути собі відчуття свого тіла та опору. Mindfulness практика концентрації та контакту з тілом. Спостереження та усвідомлення, що зі мною відбувається і як я можу собі допомогти. Все це в комплексі формує впевненість у собі, довіру, почуття безпеки та захищеності. А також дає змогу в моменті відреагувати на емоційний стан, випустити страх з тіла. Таким чином, це має сприятливий вплив на здоров’я дитини. І формує міцний фундамент для подальшого розвитку.
Команда: Леонід Тивонюк – режисер, аніматор, лялькар; Катерина Дишель – психологиня, сценаристка анімації, PhD, психотерапевтка, нейропсихологиня; Кет Павленко – психологиня-консультантка; Дмитро Шостак – сценарист; Юрій Коваленко – Doctor Zvuk, актор-імітатор, голос українського дубляжу, двічі рекордсмен книги рекордів України; Анастасія RNS – акторка дубляжу, дизайнерка, 3D-аніматорка, мисткиня; Сергій Ачинян – звукорежисер, керівник групи промо-нішевих каналів «1+1», «MEDIA».
Волонтерський проєкт «Графічний батальйон»
«Гімнастика для тих,
кому важко сидіти на одному місці»
Коли у дитини накопичуються емоції – дуже важливо їх вчасно виразити. Рух – це саме те, що потрібно. За допомогою комплексу психологічних вправ можна (і потрібно) позбавити дитину зайвої напруги, негативних емоцій та допомогти регулювати стресові реакції. До того ж, вправи, подані дитині у вигляді яскравого мультфільму сприймаються як гра, та не потребують присутності спеціаліста з психології. Це прості техніки саморегуляції, які в умовах постійного стресу вкрай потрібні. Зокрема, вони будуть корисними і для дорослих. Методики підібрані групою психологів з КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» кафедра психології, соціальної роботи та інклюзивної освіти.
Команда: анімаційна студія Dzvonk motion – аніматор Роман Дзвонковський – текст Ket Pavlenko – голос Мар’яна Янкевич (MariAm) – музика John Bartmann – Pepper The Pig
«Що робити, коли лунає сирена»
В першу чергу – слухатись дорослих. Триматися за руку та завжди триматись в полі зору матері чи іншої близької людини, яка поруч. Сенсомоторні вправи допоможуть малечі справитися з тривогою – дати вихід емоціям через тіло. Це суттєво допоможе дитині справитись з напруженням, а, отже, і батькам – справитись з небажаними поведінковими проявами.
Команда: Анімація, режесура – Леонід Тивонюк Персонажі – Мар’я Гвоздєва-Тивонюк Сторіборд – Роман Дзвонковський, Леонід Тивонюк Саундизайн – Валентин Задоянний Озвучення – Марина Запорожець Координаторка – Марина Маляренко Особлива подяка Сашку Данеленку
«Що робити, коли страшно»
Страх є одним із найбільш небезпечних емоційних станів, бо страх порушує відчуття безпеки, погіршує адаптаційні можливості дитини та може призвести до емоційної нестабільності. Батькам та вчителям мультфільм допоможе стабілізувати внутрішній стан дитини, впоратись із страхами. Його можна використовувати під час освітнього процесу, так і в домашніх умовах. Мультик «Що робити, коли страшно» у легкий, цікавий та зрозумілий спосіб вчить дитину, як впоратись зі страхом. У мультику запропоновані техніки психогімнастики та сенсомотроної корекції, прості вправи спрямовані на стабілізацію дитини та повернення відчуття безпеки. Текст в мультику рифмований, що дозволяє дитині самостійно та легко запам’ятати вправи та використовувати в тій ситуації, коли це необхідно.
Команда: Режисер та художник – Наталка Гайда, Аніматор – Тетяна Єлчанінова Озвучування – Катерина Павленко, Психологи – Катерина Павленко, Ірина Пивоварчик Автор віршу – Ольга Задоріна Композитор – Еван Рот Звуковий дизайн – Еван Рот, Валентин Задоянний Продюсер – Марина Маляренко
«РЕ»
Запропонована руханка створена з урахуванням рекомендацій щодо ефективного подолання стресу. Концептуальною ідеєю створення даного проєкту було зцілення через звук. Дослідженнями терапевтичного впливу звуків на людину займаються сучасні вчені з різних куточків світу, серед них: доктор Амбрамс (Сан-Франциско), Пітер Хюнер (Німеччина) та ін. Вчені науково підтвердили зв’язок голосу, будь-якого звуку, акустичної вібрації з нервовими центрами людини.
Сучасні дослідження підтверджують цілющі властивості звуків, навіть намагаються створити певні реєстри їх впливів. Тож доведено, що звуки «РЕ» допомагають зняти стрес та страхи, а це в умовах війни для українців нагально необхідно. В чому саме полягає цілющість цього звуку? Звук – це коливання. Людина, яка видає звук, по суті ініціює хвильове коливання, що розповсюджується по всьому тілу, впливаючи звуковими хвилями на весь організм. Відчути в тілі це можна навіть через вібрацію у грудях та на маківці.
Більше того, звук народжується завдяки диханню, яке є першочерговим чинником психологічної стабілізації людини в кризових ситуаціях. Ще один чинник, що долучається до цього процесу – це розблокування артикуляційного апарату та м’язів обличчя. Таким чином, коли ми вимовляємо звук «РЕ», ми актуалізуємо дихання, артикуляційний апарат та мімічні м’язи, створюємо зцілюючі вібрації для нашого психічного здоров’я та пробуджуємо уяву, що вмикає неокортекс.
Команда: Леонід Тивонюк – анімаційна студія «ІМАГО», Катерина Павленко – психологиня; Юрій Коваленко – озвучення.
«Що робити, коли нудно»
Продовжуємо знайомити вас із серією мультфільмів, які допоможуть українським дітям зберегти психічне здоров’я у стані підвищеного нервового напруження, в якому знаходиться наша країна під час повномаштабних військових дій. Для даного мультику було обрано метод психогімнастики. Наша мета – дати дитині почуття безпечного простору, де вона самостійно зможе займатися гімнастикою за спеціально підібраною методикою. Даний метод є невербальним, простим, зрозумілим дитині будь-якого віку та доступним за змістом. Тут є і навчання елементам саморозслаблення, за рахунок зміни станів та інтонацій, що пропонуються в тексті. І, безумовно, розвиток вміння виражати власні емоції, через своєрідність виконання запропонованих вправ. Психогімнастика передбачає вираз переживань, накопиченої психічної напруги, емоційних станів та інших психологічних потреб за допомогою рухів, міміки, пантоміміки. Так само, в процесі виконання вправ відбувається і розвиток емоційно-особистісної сфери, що не втрачає свої важливості в будь-які часи. Дитинство триває і зараз. Підтримаємо дітей разом.
