Пошукові роботи учнів

Матеріали дослідження життєвого та бойового шляху учасників антитерористичної операції на Сході України,  жителів селища Маньківка та колишніх випускників школи

2016 рік

Войтенко Анатолій Петрович

    Народився 18 серпня 1965 року в смт Маньківка Черкаської області у родині робітників.

     18 серпня 2015 року призваний по шостій хвилі мобілізації для виконання завдання в особливий період в зону АТО на посаду замісника командира з озброєння 3-ї реактивної батареї 1-ї окремої танкової бригади в район Авдіївки Донецької області.

   У даний час   перебуває на місці постійної дислокації в с. Гончарівськ Чернігівської області. Анатолій Петрович є учасником бойових дій з 24 грудня 2015 року за проведення і захист незалежності суверенітету на території цілісності України.Войтенко А.П. був учнем нашої школи, яку закінчив у 1982 році. 

   У 1983 році призваний до лав Радянської армії. Військову строкову службу проходив у Центральній групі військ Чехословаччини. У 1985 році  звільнений у запас.

  Із 1985 -1991 рр.  навчався в Українській сільськогосподарській академії м. Київ на факультеті  електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва. Після закінчення  з 1991-2003 рр. працював у ВАТ ПМК-204 на посаді енергетика.

  Із 2003 року керуючий агрофірмою «Житниця» с. Подібна.

  Наш земляк твердо вірить у перемогу української армії, тому не спішить повертатись додому.  Він стоятиме на сторожі,  щоб діти та внуки спали спокійно і не чули пострілів гармат.

  Гаслом Анатолія Петровича є такі слова: «Я - син великого народу. Дякую, Боже, що я українець!»
                                                                                              Підготували учні 11-А класу

Барилко Олександр Сергійович

                                                                          Народився 23 вересня 1989 року, смт Маньківка.          Випускник Маньківської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів №1, з 1995 по 2006 роки, закінчив в 2006 році, Військовий інститут Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, з 2006 по 2011 роки, закінчив в 2011році. Термін служби в АТО, місця служби, область.

     З 5 листопада 2014 року по 25 грудня 2014 року, м. Старобільськ, м. Новоайдар, м. Щастя, м. Станиця Луганська, Луганська область.

    Брав участь в усіх операції, які проводились в період з 5 листопада 2014 року по 25 грудня 2014 року (наприклад охорона і оборона ТЕС в м. Щастя, протидія ворожим диверсійно-розвідуючим групам в секторі А, зачистка від ДРГ в секторі А, визволення населених пунктів на річці Сіверський Донець (наприклад: Кримське, Сокольники і т.і.), введення поправок координат в місцях розташування артилерії і інше). В загальному – це забезпечення усіх родів і видів збройних формувань в секторі А в топогеодезичному і навігаційному відношенні. На фронті забезпечував усіма родами і видами збройних формувань в секторі А в топогеодезичному і навігаційному відношенні (наприклад оперативний друк карт, планів, фотодокументів, забезпечення астрономо-геодезичними даними, введення поправок координат, зміна системи координат і її перерахунок і т.д.

      Цікаві історії на фронті із уст Олександра

       «У нас було два автомобілі топогеодезичного призначення. Один із водіїв знаходився в іншому місці дислокації (не в нашому населеному пункті). І коли в нього було день народження, його начальник, який входив в нашу групу, вирішив його взяти до нас (відсвяткувати ДН)… Коли той їхав, йому сказали вийти біля готелю «Айдар» в місті Старобільську, а він вийшов в місті Новоайдар кілометрів так за 20 до передової і за 30 від нас в 18.00 при температурі -25 градусів за Цельсієм, а водій який його підвозив поїхав далі... На його щастя в наш бік їхали знайомі десантники з 80 окремої аеромобільної бригади. Вони його забрали (добре, що не сепаратисти, чи диверсанти)… Спочатку нам смішно не було, але коли вже святкували, то згадували цю історію з посмішкою!

       Ставлення жителів Донецька та Луганська до воїнів АТО. По різному… В тих хто працює – позитивне  (в основному), в безробітних, алкоголіків і інших схожих верст населення – негативне. Відсотків 30 на 70.

      Особисте ставлення респондента до АТО, сучасної ситуації в Україні. АТО потрібно довести до логічного завершення на кордоні з РФ, сучасна ситуація важка, але прожити можна...» - розповідає Сергій.

       Нагороджений відзнакою  «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня.

                                                                                                Підготували учні 11-А класу

Головко Ігор Валентинович

народився 22 грудня 1991року в смт Маньківка Маньківського району Черкаської області. Проживав по вулиці Чапаєва,  нині вул. Широкого берега,79.

    Мобілізований в  АТО з    25 липня 2016 року і знаходиться там по теперішній час.

    Службу проходить у

м. Авдіївка Донецької області.

   Служить в підрозділі БРАГ (бригада реактивної артилерійської групи)
Командир бойової машини бм21(град).

Навчався Ігор у Маньківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1. У 2012 році закінчив Уманьський технікум механізації за спеціальністю технік-механік харчового обладнання.

         У 2016 закінчив Черкаський державний технологічний університет за спеціальністю інженер харчової промисловості.

                                                                                                Підготували учні  9-В класу

  Збрицький Юрій Вікторович

народився 14 вересня 1994 року в с.Веселівка Теплицького району  Вінницької області.

   У 2011 році закінчив Маньківську ЗОШ №1.  Навчався в Уманському педагогічному коледжі. У травні 2013 року був призваний на військову строкову службу до 101 окремої бригади охорони  Генерального Штабу ЗСУ.

    Після того, як Російська Федерація на чолі з Путіним В.В. зазіхнула на суверенітет нашої України, Юрій підписує тимчасовий контракт і відбуває на курси підготовки снайперів.

     Після ретельного  відбору Юрій Вікторович на початку серпня у складі роти спецпризначення вирушаає до зони АТО у м. Краматорськ. За зразкову службу  був відібраний  командиром 101 особливої бригади для участі у військовому параді до Дня Незалежності 2014 року .  Після визволення м. Дебальцеве його зведений батальйон передислоковується до сектору «С» м. Дебальцеве.

   Завданням його роти було конвоювання колон перевезення боєприпасів, продуктів, медикаментів, поранених, а  також розвідка, патрулювання м .Дебальцеве. Кожна друга колона була обстріляна російськими градами та мінометами.

   Юрій має більше 30 бойових виїздів. Брав участь у спецопераціях  у Вуглегірську,  Чорнухіному, Нікішиному  та інших  населених пунктах.

     Після тижневої відпустки у січні Юрій знову відбуває до зони АТО .

   Саме у січні-лютому 2015 року починаються запеклі бої: м Дебальцеве обстрілюють майже цілодобово, а Нікішине називають другим Сталінградом...

   7 лютого 2015 року загинув товариш та побратим  Юрія Олександр Клочан, наш земляк.

   17 лютого о 7.30 почався штурм Дебальцевого кадировцями та російським спецназом, о 15.00 Юрій отримав поранення  та кантузію,  але позиції не залишив, лише після наказу комбата о 24.00 залишають місто. Авто, у якому був Юрій, було підбите , але він знову вцілів – батьківські та бабусині молитви врятували його.

   Далі страшна та довга ніч виходу із котла, шпиталь, відпустка та знову частина..  

  Під час оборони Дебальцево Юрій втратив 11 побратимів  101-ї бригади.

  У червні 2015 року був демобілізований.

  Учасник бойових дій, почесний громадянин селища Маньківки, учасник військового параду до Дня Незалежності 2014 та 2016 років, нагороджений державними та іншими нагородами.

   Майдан Незалежності. 25 річниця Незалежності.  Юрій зі своїм побратимом комбатом 25 батальйону «Київська Русь» Андрієм «Висотою». Колона ветеранів АТО.

Підготували учні 8-В класу

         Карачун Михайло Михайлович

народився 14 травня 1970 році у селі Вікторівка, Маньківського району. Закінчив Вікторівську середню школу у 1987 році.

     У лютому 2015 року був демобілізований для участі в антитерористичній операції на Донбасі. Пройшов військову підготовку у військово-навчальному таборі Десна. Був направлений на Схід. З 23.03.15 по 20.04.16 безпосередньо приймав участь в АТО. Метою Михайла Михайловича було забезпечення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО. В різний час перебував у складі ракетно-зенітного дивізіону поблизу населених пунктів Волноваха, Маріїнка, Піски.

  Повернувся додому у квітні 2016 році. Зачислений у військовий резерв.

    У 1988 р. Карачуна М.М. призвали до лав Радянської армії. Проходив строкову службу у Східному прикордонному окрузі (Казахстан на кордоні з Китаєм).

  У 1990 р. звільнений у запас, отримав звання старшини. Працював в м.Умані господарстві по 1995 р.

  З 1995 по 2004 рр.  працював у Східному Сибірі, на нафтових родовищах у Тюменській області, м. Кагалим.

   З 2004 р. переїхав на постійне місце перебування в Україну у смт. Маньківка, де працював на будівництві, по даний час є волонтером.

Підготували учні 8-А класу

Журба Максим Прокопович

     Народився 25 липня 1985 року смт Маньківка.

     Мобілізований під час першої хвилі 21 березня 2014 року.

     Військова посада – заступник начальника обелуги ЗРК «Оса».

     Максим з 3 липня 2014 року до дня демобілізації – 3 березня 2015 року брав участь в антитерористичній операції  на території Донецької області.

                                                                          ЮДЧЕНКО ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

випускник Маньківської ЗОШ №1 1988 року.

   Мобілізований 6 серпня 2014 року в місто Хмельницький до національної академії Державної служби України, де інспектор Юдченко В.В. пройшов 2-х місячні курси гранатометника.

   З 27 вересня 2014 року по

  7 березня 2015 року знаходився на ділянці кордону прикордонного вагону Східного регіонального управління в зоні проведення АТО.

   Калман Сергій  Іванович

                                                                 Справжній герой – це  наш земляк, і з  гордістю   можемо  сказати, Калман Сергій Іванович.      

 Сергій  Іванович  мешканець  Маньківки Черкаської області. Народився 8  липня 1977року.

        В  зону АТО  призваний з  жовтня  2014року  по  вересень  2015року. Служив у  81 бригаді дисантних військ. Брав участь  в  обороні  Донецького аеропорту, а  також селища Опитне  та  Піски, Донецької області.

   Нагороджений  нагрудним  знаком  за    оборону  Донецького  аеропорту,  а   також  орденом за вірність  народу  України,  нагрудним  знаком  голови  Черкаської  обладміністрації,   нагороджений  іменним  кортиком.

   У 1994 році закінчив Маньківську середню школу. Навчався  в Уманському  сільськогосподарському  інституті. Освіта не закінчена вища. Працював в позавідомчій  охороні  Маньківського районну  відділу  міліції.

                                                                                               Підготували учні 9-А класу

        Пчелінцев Іван Олегович

  Народився 29 листопада 1984 року в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області в родині військовослужбовця .

   Для того, щоб людина виявила ті чи інші риси характеру, необхідні відповідні умови. На долю командира гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи окремої 72 гвардійської механізованої бригади оперативного командування капітана Івана Олеговича Пчелінцева їх випало задосить.

    У 1991 році пішов до 1 класу Маньківської ЗОШ №1, яку закінчив у 2002 році. З 2002 по 2006 рік – курсант Військового двічі орденів Червоного Прапора інституту ракетних військ і артилерії ім.Б.Хмельницького Сумського державного університету, який закінчив за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з’єднань) Сухопутних військ» та здобув кваліфікацію спеціаліста військового управління, офіцера тактичного рівня.

  Після закінчення військового інституту був направлений у 72-гу гвардійську механізовану бригаду м.Біла Церква. Пройшов нелегкий шлях від курсанта до командира батареї, зарекомендував себе як креативний і досвідчений офіцер. У зоні АТО перебуває з 01.05.2014р. і по теперішній час. Брав безпосередню участь у бойових діях в районах Луганської та Донецької областей.

  Нагороджений Почесною відзнакою «За оборону Маріуполя» (2015), медаллю «За оборону рідної землі» (2016), відзнакою «За заслуги» (2016), відзначений багатьма грамотами та подяками.

   Звісно, навчати військових, керувати особовим складом, підвищувати бойовий вишкіл, захищати Батьківщину – це є професійний обов’язок військових. Але життя та служба капітана Івана Олеговича Пчелінцева протягом останніх років – яскравий приклад відданного служіння українському народові.

  Капітан Пчелінцев І.О. залишається прикладом мужності, стійкості характеру та незламності сили волі у служінні рідній Україні.

                                                                                                 Підготували учні 7-А класу

           Троян Василь Олексійович

  Народився 11 лютого 1979 року.

 З 31 липня 2015 року пройшов військову підготовку у військово-навчальному таборі Десна. Відряджений в зону АТО 18 вересня 2015 року     (на територію Донецької      Луганської областей,  м.Констянтинівка).

 За особисті високі показнини в бойовій підготовці нагороджений похвальними грамотами та нагородами. Зараз знаходиться у військовій частині В1688 в Чернігівській області, с. Гонарівське.   

 Має звання сержанта взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини.

 Після закінчення школи у 1996 році всупив до Тальнівського технікуму Уманського державного аграрного університету за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Працював в с. Поташ  на ХПП, в санаторії «Колос» («Аквадар»), Логістік-М.                                                                                                

Запорожець Віктор Іванович

   Народився 12 квітня 1989 р. в смт Маньківці. З 1995 по 2006 навчався у Маньківській ЗОШ І-ІІІ ст № 1. У 2007 році проходив службу в українській армії.     

     У 2009 р. вступив до УНУС де і навчається.

  У 2014 році був призваний на військові навчання до АТО. З 15 січня по 28 вересня 2016 року служив в АТО у м. Мар’їнка, Маріїнський р-н, с. Волноваха, с. Пески та Гранітне Донецької області. Служив механіком-водієм САУ 2 С1 (гаубіци), першої танкової бригади.

                                                                                              Підготували учні 9-Б класу

Бондар Михайло Сергійович

     Народився 13 лютого 1991 року у смт Маньківка, Черкаської області. Навчався у загальноосвітній школі I-III ступенів №1. Першим вчителем була Дишлюк Оксана Володимирівна. Вчителями старших класів Шевченко Катерина Василівна та Мельник Людмила Василівна. Навчався в Уманському Європейському Університеті на заочній формі. Паралельно з навчанням відбував строкову службу в армії. Місто Бровари в/чВ0708, 2009-2010 рр.

         У 2014 році був мобілізований до 1танкової бригади в/ч1688, с. Гончарівськ, Чернігівська обл. Після чого, разом із підрозділом 1 танкової бригади був відправлений у зону проведення АТО. На блок посту «Весела Гора» отримав вогнепальне поранення. Після року служби повернувся додому.

                                                                                                                                                                           Підготували учні 6-А класу