Батьківська підтримка першокласників під час адаптації
Особлива роль в організації допомоги першокласникам, в тому, щоб зробити процес адаптації якомога безболіснішим, відводиться батькам. Безумовно, найкращим для дитини в цей час буде Ваша батьківська підтримка і спільне зі школою надання допомоги своїй дитині.
Батьківська підтримка – це процес, в ході якого Ви, шановні батьки:
- зосереджені на сильних сторонах дитини, зміцнюючи тим самим її самооцінку;
- допомагаєте їй повірити в себе і в свої сили;
- допомагаєте уникати помилок;
- не засуджуєте в разі невдачі.
Якщо дитина не завжди успішно виконує завдання, дайте їй зрозуміти, що Ваше ставлення до неї не змінилося. Підтримка заснована на тому, щоб дитина відчувала свою потрібність і Вашу турботу. Найважливіший результат такої підтримки – це створення у дитини позитивного ставлення до шкільного життя, до всіх осіб, які беруть участь в освітньому процесі (дитина – батьки – вчителі). Коли навчання приносить дітям радість або хоча б не викликає негативних переживань, тоді школа не є проблемою. Дитині, яка починає навчання в школі, необхідна емоційна підтримка. Її треба не просто хвалити (і поменше лаяти, а краще взагалі не лаяти), а хвалити саме тоді, коли вона щось робить. Але:
1. Ні в якому разі не порівнюйте її результати з досягненнями інших, більш успішних, учнів. Краще взагалі ніколи не порівнювати дитину з іншими дітьми.
2. Порівнюйте дитину тільки з нею самою і хваліть тільки за одне: поліпшення її власних результатів. Якщо у вчорашньому завданні вона зробила 3 помилки, а в сьогоднішньому – 2, це потрібно відзначити як реальний успіх, який повинен бути оцінений щиро і без іронії батьками.
3. Знайдіть таку діяльність, в якій дитина може реалізувати себе, якщо у неї не виходить із навчанням. При цьому дуже важливо підкреслити, що раз вона щось навчилася робити добре, то поступово навчиться всьому іншому.
4. Знизіть цінність шкільної похвали, тобто покажіть дитині, що її люблять не за гарне навчання, а люблять, цінують, приймають безумовно, не за щось, а всупереч усьому.
5. Хваліть словом, посмішкою, ласкою і ніжністю, а не відкупляйтеся такого роду заохоченнями, як покупка нової іграшки або солодощів.
Рекомендовані фрази для спілкування:
- Ти у мене розумний, красивий (і т.д.).
- Як добре, що у мене є ти.
- Ти у мене молодець.
- Я тебе дуже люблю.
- Як добре ти це зробив, навчи і мене цьому.
- Спасибі тобі, я тобі дуже вдячний.
- Якби не ти, я б ніколи з цим не впорався. -
Не рекомендовані фрази для спілкування:
- Я тисячу разів казав тобі, що...
- Скільки разів треба повторювати...
- Про що ти тільки думаєш...
- Невже тобі важко запам'ятати, що...
- Ти стаєш...
- Ти такий же як,...
- Відчепись, ніколи мені...
- Чому Олена (Настя, Вася і т.д.) така, а ти – ні...
Для того, щоб першокласник не перенапружувався, необхідно створити сприятливі умови:
- не займайтеся з дитиною після 19:00;
- не згадуйте денні невдачі;
- не лайте за незібраний портфель, а спокійно запропонуйте зібрати його разом;
- підіть з дитиною на прогулянку;
- спокійний, глибокий сон не менше 8-10 годин дозволяє відновити сили, працездатність;
- не перевантажуйте нервову систему дитини на ніч. Для цього переглядайте перед сном по телебаченню тільки спокійні програми. А ще краще, почитайте цікаву книжку;
- не забувайте на ніч поцілувати дитину, погладити її. Ласка – це не дрібниця, а спосіб підтримати дитину.
У нагоді батькам стануть такі рекомендації психологів.
Підіймайте дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ваш голос.
Не поспішайте. Уміння розрахувати час – Ваше завдання. Якщо вам це погано вдається, провини дитини в цьому немає.
Не прощайтеся, попереджаючи і направляючи: «Дивися, не пустуй!», «Щоб сьогодні не було зауважень!». Побажайте удачі, знайдіть кілька ласкавих слів.
Не вживайте фразу: «Чи відмітила тебе вчителька сьогодні?». Зустрічаючи дитини після школи, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте трохи розслабитися, згадайте, як Ви самі відчуваєте себе після робочого дня.
Не розпитуйте, якщо Ви бачите, що дитина засмучена, мовчить. Нехай заспокоїться і тоді розповість все сама.
Не поспішайте влаштовувати прочуханки, вислухавши зауваження вчителя. Намагайтеся, щоб Ваша розмова з учителем проходила без дитини.
Уникайте умов в спілкуванні з дітьми: «Якщо ти зробиш, то ..». Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, коли будете належати тільки дитині.
Вибирайте єдину тактику спілкування з дитиною всіх дорослих в сім'ї. Всі розбіжності з приводу родинного виховання вирішуйте без неї.
Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане самопочуття. Найчастіше це об'єктивні показники перевтоми.
НАЙГОЛОВНІШЕ: любіть свою дитину, приймайте її безумовно!!! Вам випала чудова можливість знову пережити те, що залишилося далеко позаду, - ваше дитинство! Скористайтеся нею і зробіть все, щоб воно було ще краще, ніж ваше власне. І, як би не просувалися об'єктивні успіхи вашої дитини в школі, намагайтеся створювати здоровий настрій, при якому вона б прагнула до знань, не боялася поганих оцінок і була впевнена в тому, що, не дивлячись на навчальні досягнення, вона все одно для вас найулюбленіша!!
Джерело: Психолог у НУШ: радісно та впевнено руш! Путівник психолога в Новій українській школі.
