Алгоритм психолого-педагогічного супроводу дітей і підлітків, схильних до суїцидів
- Виявіть джерело психологічного дискомфорту
- Дізнайтеся, як дитина вирішувала схожі ситуації в минулому
- Визначте, що може бути корисним для вирішення даної проблеми
- Визначте, що залишається позитивно значимим для підлітка
- Навчіть використовувати методи зняття психологічної напруги
- Намагайтесь зменшити ступінь психологічної залежності від причини, що спричинила суїцидальні поведінку
- Вселяйте надію на краще майбутнє
- Спробуйте сформулювати найближчу реалістичну ціль для дитини
- Не залишайте підлітка одного в ситуації високого суїцидального ризику
Цікавою практикою для присутніх семінару стало обговорення конкретних випадків зі шкільного життя, участь у практичних заняттях та наочна демонстрація Тіною Берадзе прикладу розмови з потенційним самогубцем.
У підсумку конференції доктор Берадзе констатувала, що в Україні, на жаль, існує комплексна проблема щодо врегулювання питання підліткового суїциду: «Найбільша проблема полягає у правоохоронній системі. Ми можемо робити дуже багато подібних семінарів, але якщо не працює соціальна і правоохоронна система – це залишається найбільшою проблемою… Відсутність освітньої системи, медицини, соціальної системи – це комплексна проблема. Це замкнуте коло, десь ми маємо його розірвати». Вона наголосила, що шкільним психологам дуже не вистачає інформації щодо того, як працювати з потенційним суїцидом. Тож, на завершення, Тіна Берадзе поділилася практичним матеріалом, що допоможе психологам у роботі.
Важливо знати
Що необхідно знати про підлітковий суїцид, щоб вчасно надати допомогу? Доктор Берадзе наголошує, тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори: розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо); надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду; дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї; соціальна ізоляція; депресивний стан; виникнення на тілі поранень; відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.
Крім того, важливо пам’ятати:
1.Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.
2.Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.
- Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.
- Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.
- Думки про самогубство можуть минути, людина може повністю позбутися їх. Суїцидальні думки – не вирок.
- Відкрите обговорення підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.
- Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Певний з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам)
