Академічна доброчесність
Пам’ятка
для батьків щодо дотримання академічної доброчесності
Батьки відіграють ключову роль у дотриманні дітьми принципів академічної доброчесності. Якщо вдома толерують порушення доброчесності: наприклад, купують дитині збірники ГДЗ або ж виконують за дітей домашні завдання, то як би школа не старалася – учнів буде важко переконати, що вчитися доброчесно – правильно.
Академічна доброчесність базується на чесності, довірі, мужності, повазі, відповідальності та справедливості. Мужність полягає у вмінні сказати собі «ні», коли є можливість списати чи піти легшим шляхом. Це стосується не тільки учнів, а й учителів.
Основні принципи академічної доброчесності:
• старанність, самостійність у навчанні;
• відповідальність за власні вчинки і чесне здобуття оцінок;
• толерування думок інших, взаємоповага та підтримка;
• гідна та моральна поведінка під час навчального процесу та поза ним.
До порушень академічної доброчесності належать:
• плагіат;
• списування;
• фальсифікація результатів досліджень;
• необ’єктивне оцінювання;
• оприлюднення результатів оцінювання.
Наслідки тривалих та системних порушень академічної доброчесності:
• знецінення університетських дипломів у країні, невизнання їх за
кордоном;
• випускникам університетів важко влаштуватися на хорошу роботу,
бо роботодавці не довіряють системі вищої освіти та закладам
вищої освіти;
• зниження якості медичного обслуговування;
• стагнація науки, знецінення наукового потенціалу держави;
• гальмування розвитку економіки.
Чому академічна доброчесність важлива:
• забезпечує довіру до результатів навчання;
• передбачає здобуття власних знань і розвиток власних здібностей;
• забезпечує чесний вступ до університету, а потім – гарну роботу;
• зараз світ глобалізований: щоби навчатися за кордоном, потрібно дотримуватися принципів академічної доброчесності.
ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї, ЯК ВИХОВАТИ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
1. Виховання – це про ціннісні речі. Тому, наприклад, казати дитині: «читай більше» й не читати самому не вдасться. Так само з доброчесністю. Якщо батьки вважають, що нормально видати чуже за своє, то дитина так і вважатиме.
2. Якщо для батьків оцінка важливіша, ніж те, що знає дитина, тоді з цим ми нічого не зробимо. Поки буде колекціонування високих оцінок, а не знань, із недоброчесністю буде складно боротися.
3. У сім’ї має бути повага до особистого простору. Треба проговорювати з дитиною, що брати чуже – недобре. Тим, хто до цього звикнуть із дитинства, буде легше дотримуватися доброчесності в будь-яких проявах.
