Участь рою "Патріот" в обласному учнівському проєкті-пошуку «Вона відкрила …», присвяченого Міжнародному дню жінок і дівчат в науці
Сучасні українські жінки-науковиці — це приклад того, як талант, праця та інтелект можуть змінювати науку та світ. Вони не лише здійснюють відкриття в лабораторіях та університетах, а й формують майбутнє технологій, екології, кліматичних досліджень та агроінновацій. Їхні досягнення надихають молодих дівчат обирати науку, долати стереотипи та робити великий внесок у розвиток людства.
Українські жінки складають майже половину наукової спільноти . Вони працюють у найрізноманітніших сферах — від математичної теорії до екології, технологій і біології. Їхній внесок є важливим не лише для України, а й для світової науки.
МАРИНА В’ЯЗОВСЬКА
Народилася Марина 1984 року на Україні в місті Києві. Закінчила механіко-математичний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобула кандидатський ступінь в Інституті математики Національна академія наук України (2010) та докторський — у Боннський університет (2013). Її дослідження охоплюють теорію чисел, модульні форми та гармонічний аналіз.
Розв’язання задачі про найщільніше пакування однакових куль у 8-вимірному просторі стало сенсацією в математичному світі. Її доведення займає близько 20 сторінок і поєднує методи аналізу, апроксимації та теорії чисел. Результат має застосування в інформаційних технологіях, зокрема у кодуванні та криптографії .
Марина В’язовська - українська математик світового рівня, професорка Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL, Швейцарія) і лауреатка Медаль Філдса 2022 року. Вона стала першою українкою й лише другою жінкою в історії, удостоєною цієї найпрестижнішої математичної відзнаки. Працювала на посаді Завідувачки кафедри теорії чисел, EPFL (Швейцарія). У 2022 року отримала найвище визнання: Медаль Філдса. є лауреаткою премій Салема, Клея, Ферма та інших, а також кавалеркою ордена «За заслуги» І ступеня (Україна). У 2024 році вона спрямувала грант «Talents for Ukraine» на розвиток Міжнародного центру математики в Україні . В EPFL та в українських університетах читає лекції з дискретної математики та підтримує молодих науковців. Окрім викладання в EPFL, В’язовська активно популяризує українську науку у світі та підкреслює важливість освітньої реформи в Україні. Її наукова і громадська діяльність робить її однією з найвпливовіших українок у світовій науці.
КСЕНІЯ МІНАКОВА
Ксенія Мінакова — випускниця Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Українська фізикиня, кандидатка фізико-математичних наук, доцентка кафедри фізики Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Дослідниця спеціалізується на наноструктурах та термофізичних процесах у сонячних батареях, активно популяризує STEM-освіту серед молоді. Вона відома як амбасадорка міжнародного наукового фонду Optika (США) і представниця України на світових наукових форумах.
Мінакова займається теоретичними розрахунками та моделюванням процесів у фотоелектричних елементах, що сприяють підвищенню ефективності сонячних панелей. Її праці публікуються у фахових журналах ХПІ, зокрема у дослідженнях імітаторів сонячного випромінювання Sunbrick. Вона також координує студентські дослідницькі проєкти з альтернативної енергетики . У 2024 році Ксенія стала першою українкою, запрошеною на Global Young Scientists Summit (GYSS) у Сінгапурі, де презентувала результати своїх досліджень із наноструктур перед лауреатами Нобелівської та Філдсівської премій. Саміт об’єднав понад 350 учасників із 38 країн. Її доповідь отримала схвальні відгуки колег з Національного університету Сінгапуру. Під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році лабораторію Мінакової в ХПІ було зруйновано ракетним ударом. Вона особисто брала участь у порятунку обладнання та згодом відновила роботу дослідницької групи в іншому корпусі університету. Попри пропозиції працювати за кордоном, Ксенія залишилась у Харкові, де продовжує викладати й розвивати науку. Мінакова активно популяризує технічну освіту, проводить лекції для школярів і студентів, підтримує залучення жінок у STEM-галузі та координує грантові програми з геліоенергетики. Її діяльність символізує стійкість української науки в умовах війни.
Українські жінки-науковиці довели, що наполегливість, освіта й віра у власні сили можуть подолати будь-які перешкоди. Вони не лише досягли особистого успіху, а й вплинули на розвиток світової науки.
Українські жінки відіграють важливу роль у розвитку сучасної медицини. Вони працюють у сфері кардіології, інфекційних хвороб, трансплантології, дерматології, військової медицини та громадського здоров’я. Їхні дослідження рятують життя, впроваджують нові методи лікування та наближають українську медицину до світових стандартів.
КАТЕРИНА АМОСОВА
Катерина Миколаївна Амосова народилася в Україні 1956 року в місті Київ, донька академіка, всесвітньо знаного кардіохірурга Миколи Амосова та лікарки Лідії Денисенко. У 1978 році закінчила Київський медичний інститут. 1988 року отримала науковий ступінь - Доктор медичних наук. Катерина - українська кардіологиня, доктор медичних наук, професорка, член-кореспондент Національної академії медичних наук України. Вона відома як колишня ректорка Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (2014–2018). Її праці та публічні виступи суттєво вплинули на реформування медичної освіти в Україні. Амосова є однією з провідних фахівчинь у галузі кардіології, авторкою понад 40 наукових робіт і керівницею численних дисертацій. Її дослідження зосереджені на дилатаційній кардіоміопатії, серцевій недостатності та клінічних стандартах лікування. Вона активно виступає за інтеграцію української медичної освіти у міжнародний простір і реформу оцінювання знань студентів. Після завершення каденції продовжила наукову, консультативну й просвітницьку роботу. В інтерв’ю та статтях критикує бюрократію та формалізм у медичній освіті, закликає до зміцнення університетських клінік і впровадження безперервної професійної освіти лікарів. У 2020 р. вийшла її автобіографічна книга «Кардіологія у мене в крові», де вона розповідає про власний шлях у медицині та життєві уроки родини Амосових. Її діяльність продовжує медичну традицію родини, відому своїм внеском у розвиток української кардіології.
Сучасні українські жінки-науковиці в медицині не лише лікують пацієнтів, а й розвивають науку, впроваджують нові технології та створюють інноваційні підходи до діагностики й терапії.
Їхня праця — це поєднання професіоналізму, відповідальності та гуманності. Саме завдяки таким жінкам українська медицина впевнено рухається вперед.
Вони становлять значну частину медичної спільноти України. Активно займаються науковими дослідженнями. Працюють у військовій медицині, рятуючи життя під час війни. Представляють Україну на міжнародних медичних конференціях.
